«Історія і сучасність Марківської ЦБС»

90 років тому почалась історія нашого дивовижного району, який став батьківщиною багатьох талановитих людей, районом, де зберігаються самобутні традиції предків, живуть гостинні та працьовиті люди, які працюють заради процвітання рідного краю. Бібліотеки марківщини є невід’ємною частиною краю. Мають свою історію, свої традиції, багаті на талановитих працівників. І в цей ювілейний рік для району, а також напередодні Всеукраїнського Дня бібліотек, хочеться нагадати співвітчизникам наступне.

Книга... Через неї починають пізнавати світ малюки, з неї черпають знання учні, дякуючи їй здобувають освіту студенти і роблять наукові відкриття вчені. Книга скрашує дозвілля всіх поколінь.

Книга - це особливий світ, чистий, добрий, серед якого ми можемо жити і бути щасливими. І особливо затишно почувають себе любителі книги у бібліотеці, у цьому „Чарівному Книгограді".

Перша бібліотека з глиняних плиток була створена ще в IV віці до н.е. в Асірїї і з цього часу книгосховища організовувались по всьому світу.

На Київській Русі перша бібліотека була заснована Ярославом Мудрим в 1037р. Потім почали відкриватися бібліотеки при монастирях, духовних академіях.

Із різних джерел ми дізнаємося про історію рідного краю: із архівних документів, районного часопису, спогадів старожилів. І про історію створення бібліотек на Марківщині ми знаємо таке.

Перший етап – етап започаткування бібліотек на Марківщині (початок ХХ ст.).

В кінці XIX століття прогресивно настроєні інтелігенти, в їх числі лікар Зайцев, вчитель Негробов наполягають перед земством про необхідність відкриття в слободі Марківка бібліотеки. І в 1912 році вона почала діяти. Нараховувалося в ній лише 500 книг. Вплив бібліотеки серед жителів був незначний, адже вміли читати менше п’ятої частини марківчан. До того ж, перебуваючи з ранку до пізнього вечора в полі, селянин не мав змоги викраяти часину, щоб посидіти над книгою. Користувалися бібліотекою місцева інтелігенція та службовці.

Другий етап – етап створення хат-читалень (друга половина 20-х – початок 40-х рр. ХХ ст.).

До революції основне сільське населення Марківки було неписьменним. Із кожних 100 жителів тільки 17 уміли читати і писати, а із 100 жінок – тільки 2. Після Великої Жовтневої революції звільнене від гніту селянство приступило до побудови нового життя Одним з перших Указів Радянської влади був указ про всезагальну освіту, який сколихнув неписьменне населення Марківщини, і старий і малий потягнулися до шкіл, так званих, лікнепів. В Марківці відкриваються хати – читальні. Одну із них очолив Кузьма Олексійович Фартушний. Проводилося колективне читання художніх творів, особливо тих письменників, які писали про народ і для нього. Комсомолка 20-х років Мотрона Павлівна Дерев’янкіна пригадувала, що особливо полюбилися селянам твори Великого Кобзаря. Послухати їх приходило багато жінок.

Уже перед війною на Марківщині працювала районна бібліотека, в якій завідуючою з 1935 року була Фросина Опанасівна Ткаченко, при трьох колгоспних клубах працювали при клубні бібліотеки. В 1937 році в Марківській бібліотеці налічувалося 1380 читачів. Бібліотека знаходилась в невеликому приміщенні (зараз його немає).

Третій етап – воєнний та повоєнний – етап відновлення бібліотечної мережі району (40 – 50-ті рр. ХХ ст.)

В роки Великої Вітчизняної війни районна та сільські вогнища культури були зруйновані, книги спалені. Довоєнні архіви були знищені в роки окупації. Нажаль, більше документів, які висвітлили б цей етап, не збереглося.

Після визволення Марківщини від фашистів взимку 1943 р. почалась відбудова народного господарства і разом з тим почалось налагоджуватись культурне життя району. Саме у повоєнний період розпочався новий розквіт бібліотечної системи. Згідно плану розвитку мережі культурно-освітніх закладів одна за одною відчиняли свої двері бібліотеки. Відновилася робота районної бібліотеки, котру розташували в приміщенні районного Будинку культури, де вона займала дві кімнати. Працювали тут в різний період до 1959 року Ткаченко Фросина Опанасівна, Повх Поліна Стефанівна, Корсун Михайло Ягорович, Котилевський Михайло Іванович, Кохарь Іван Андрійович, Колупаєва Євдокія Микитівна.

При районній бібліотеці функціонував відділ пересувного фонду. Задача цього фонду полягала в тому, щоб забезпечити літературою віддалені села, бригади, польові стани, ферми. На всі ці ділянки бібліотекарі ходили пішки, несучи в’язанки книжок. Часто в дорозі їх заставала негода. Роботи було багато, адже на пунктах видачі, пересувках не тільки обмінювали книжки, але й проводили різні масові заходи, навіть святкувалися дні народження читачів. З 1953 року у відділі пересувного фонду почала працювати молодий спеціаліст Воробйова (Лоза) Алла Петрівна, потім Пальченко Лідія Архипівна.

Завідуючою абонементом була Лазуренко (Седлер) Ольга Прокопівна, яка в 1951 році приїхала в Марківку за призначенням. Це саме вона обслуговувала книгою багато поколінь мешканців Марківки , організовувала різноманітні книжкові виставки, проводила огляди літератури, тематичні вечори, читацькі конференції.

Бібліотека була опорною базою райкому партії, допомагала втілювати в життя рішення з’їздів та пленумів партії, а бібліотекарі – активними пропагандистами.

На 1957 рік – в районі існує 65 пересувних бібліотечок ( по 3-4 від кожної сільської бібліотеки) . Вони є в тракторних бригадах, польових станах, на молочно – товарних станціях.

З 27 березня 1959 року завідуючою районною бібліотекою була призначена Маїна Тимофіївна Бабич (Волкотруб). З її ім’ям пов’язано багато подій в житті бібліотек району, а насамперед – в житті районної бібліотеки.

Четвертий етап – створення єдиної бібліотечної системи (60-ті – кінець 80-х рр. ХХ ст.)

З кінця 50-х років розпочалася робота по вдосконаленню системи бібліотечного обслуговування, створення єдиної мережі бібліотек. Цей процес тривав до середини 70-х років. Упорядкування мережі велося шляхом переміщення, об'єднання бібліотек, реорганізації приклубних та громадських бібліотек у філії, організації пунктів видачі, «пересувок», книгоношення.

На 1961 рік в районі налічувалося 16 бібліотек, 110 тисяч книг, понад 7000 читачів.

У січні 1963 року за постановою Президії Верховної Ради УРСР Марківський район було ліквідовано, управління районом було переведено в Новопсков. Так як багато приміщень вивільнилось, бібліотеку переводять в інше приміщення, яке, однак, було у жахливому стані. Пізніше це стало приміщенням народного суду, а потім там була побудована аптека. Весь ремонт працівникам бібліотеки довелося робити власними силами. За лісоматеріалами жінки самі їздили в м. Кремінна. Кошти не виділялись ні на ремонт, ні на меблі. І тому завідуюча М.Т.Бабич звернулась по допомогу до журналіста обласної газети Івана Косенка. Після виходу в газеті статті для бібліотеки було знайдено потрібну суму. Обсяги зробленого ремонту були значними. Ще досихала підлога в новому приміщенні бібліотеки, а район в січні 1965 року знову повертають у Марківку. І на доволі привабливі кімнати відремонтованої книгарні почали зазіхати інші районні служби. Працівникам бібліотеки довелося звертатися до обласних інстанцій, щоб відстояти своє помешкання. Поряд з бібліотекою у приміщенні розташувалися кімнати райкому комсомолу, з працівниками якого бібліотека тісно співпрацювала. Після повернення району декілька сільських бібліотек залишилося в Новопсковському районі – Пантюхінська, Кам’янська, Ганнусівська.

На 1967 рік в селищі діють 3 шкільні бібліотеки, дві районні - для дітей і дорослих, бібліотека при кабінеті політосвіти райкому КП України. Загальний книжковий фонд їх перевищує 65 тисяч томів. З 1890 сімей селища 1671 мають своїх абонентів в тій чи іншій бібліотеці.

В 1968 році з’явилася у Марківці велична будівля нового Будинку культури, на другий поверх якого було переведено бібліотеку. В ньому вона знаходиться і по цей день.

В новому світлому великому як на той час приміщенні почалася нова ера в роботі районної бібліотеки. Абонемент та читальний зал розмістилися в великих світлих кімнатах, для інших - директора та методиста будо виділено окрему кімнату. Згодом бібліотека в своє розпорядження отримала ще дві кімнати. Поступово завезли нові сучасні меблі, розставили книги, оформили наочність. Разом з працівниками Будинку культури, райкому комсомолу бібліотекарі проводили багато різних масових заходів: книжкові конференції, тематичні та літературно – музичні вечори, зустрічі з передовиками виробництва та інше. Перед демонстрацією фільмів відбувалися традиційні бесіди на різні теми, огляди літератури.

1970 рік – в районі 15 сільських і дві районних бібліотек. Ними користуються 14 599 читачів. Охоплення читанням сільського населення складає 70,5 відсотки, дітей 1-8 класів – 100 відсотків. Час від часу в бібліотеках зростає кількість книг різноманітної тематики. Лише за 1969 рік їх число поповнилося на 12514 примірників. В зв’язку з цим книго забезпеченість сільського населення теж збільшилася.

Перед бібліотекарями тих років стояло відповідальне завдання – добитися якнайповнішого охоплення читанням книг всього населення. Майже в кожному другому селі діє бібліотека, а там, де вони відсутні організовано філіали, як, наприклад, в Скородні, Бондарному - Тишківської та Новосичанської сільських бібліотек та пункти книговидачі, пересувки – всього до 20 точок нестаціонарної мережі. Завдання тодішнього часу вимагали, щоб бездоганно діяла вся нестаціонарна мережа, щоб бібліотекарі якомога частіше в ній працювали, бували на виробничих ділянках, серед людей, підтримували тісний зв’язок з партійними, комсомольськими організаціями, правліннями, дирекціями господарств. На базі кращих сільських бібліотек працювали Школи передового досвіду за різними напрямками.

Згідно постанови ЦК КПРС «Про роль бібліотек в комуністичному вихованні трудящих і науково – технічному прогресі» було вирішено в 1974 -1980 роках провести централізацію державних масових бібліотек шляхом створення на базі міських і районних єдиної мережі із загальним штатом, книжковим фондом, центральним укомплектуванням і обробкою літератури. Таке рішення було викликане потребою самого життя. Бурхливий розвиток науково – технічної революції, виникнення нових галузей знань, величезний потік інформації активно впливають на формування читацьких запитів, роблять їх з кожним днем глибшими, багатограннішими. Та і саме поняття масовий читач зазнає певних змін, бо близько половини сільських жителів на той час мають вищу і середню освіту, є спеціалістами різних галузей народного господарства. Отже, і запити їх зводяться до потреби найновіших книжкових видань в сфері сільського господарства, науки, культури, побуту. В кожній сільській бібліотеці, як правило, був приблизно тотожний асортимент книжок, більша частина яких – непрофільна, застаріла і рідко запитувалася. При цьому майже зовсім не використовувався міжбібліотечний абонемент. Так виникла потреба змінити саму практику формування бібліотечних фондів, централізувавши мережу державних масових бібліотек. Зміст цього заходу полягав у тому, що раніше самостійно існуючі, відокремлені одна від одної масові бібліотеки системи Міністерства культури реорганізувалися у філіали центральних міських та районних бібліотек. Створюється якісно нова система, яка має єдине адміністративно-господарське керівництво, спільні книжкові фонди, єдиний процес комплектування, обробки і використання літератури. Головна мета реорганізації – збільшення бібліотечних послуг населенню, піднесення рівня роботи відповідно до завдань, що стоять перед бібліотекою на сучасному етапі.

В 1976 році проведена централізація бібліотек району, значно розширені штати ЦБС, в результаті чого в районній бібліотеці з’явилися відділи комплектування і обробки літератури, зберігання та організації книжкових фондів і каталогів, методико – бібліографічний. Коли розшифрувати назву кожного з них, висвітливши програму їх діяльності, то в загальному підсумку виходить, що в центральній бібліотеці концентруються розраховані на всю систему такі види робіт, як відбір і придбання книжок, облік і обробка літератури, передплата періодичних видань, редагування всіх каталогів, довідково – бібліографічна діяльність, інформація про нові надходження до загального районного фонду, організаторсько- методичне керівництво та адміністративно-господарська робота. Це давало змогу ширше використовувати розмножувальну техніку і транспорт. Філіали ж, звільнені від цієї роботи, мають змогу концентрувати свої зусилля лише на тому, щоб якомога краще, повніше задовольнити запити своїх відвідувачів. У фахівців сільських бібліотек вивільнився час для індивідуальної роботи з читачами, підготовки до проведення масових заходів на більш високому рівні. Населення Марківщини в період централізації обслуговували 19 бібліотек, книжковий фонд становив 150 тисяч екземплярів книг різноманітної тематики. Ними користувалося близько 13 тисяч читачів.

Наново створені відділи при районній бібліотеці взяли на себе основну роботу.

У відділі комплектування і обробки літератури працівники займалися систематизацією, технічною обробкою та замовленням літератури для всієї бібліотечної мережі.

Кожного року з обласного бібліотечного колектора Марківська централізована бібліотечна система отримувала в кінці 70 –х та на протязі 80 – х років біля 14 тисяч примірників як художньої, так і суспільно-політичної, технічної, дитячої літератури. Вся література проходила технічну обробку у відділі комплектування і розвозилася по сільських філіях. Завідуючою відділом працювала випускниця Харківського державного інституту культури Антоніна Олександрівна Ткачик.

У відділі книго збереження поступово була зібрана цінна література, якої малося в наявності 1-2 примірники. Ці книги для тимчасового користування могли брати всі сільські філії для своїх читачів. Відділ книго збереження найбільше поповнювався літературою сільськогосподарської тематики та методичною на допомогу педагогічним працівникам. Заввідділом часто проводили в сільських бібліотеках перегляди літератури для спеціалістів сільського господарства та вчителів шкіл. Відділ проіснував до 1989 року, коли його було приєднано до відділу обслуговування.

Методичний відділ працював в рай бібліотеці з початку повоєнних років. Методистами району працювало в різні роки багато бібліотекарів, але помітний вклад в методичну роботу району внесла Удовенко Людмила Іванівна. Зовсім молодою дівчиною, відразу після закінчення середньої школи прийшла вона працювати в читальний зал бібліотеки. Закінчила спочатку культосвітнє училище, а потім почала навчатися на заочному відділенні Харківського Державного Інституту культури. За старанність, відданість справі її перевели працювали методистом бібліотеки. Пропрацювала на цій посаді вона до 1979 р. По декілька разів на рік відвідувала Людмила Іванівна сільські бібліотеки. Спочатку транспорт ходив погано, тому часто приходилось ходити по селах пішки. В дорозі часто заставала і ніч та негода. Багато семінарів, практикумів, практичних занять провела вона, допомагаючи сільським бібліотекарям краще засвоювати ази професії. Завідуючими методико-бібліографічним відділом працювали в різні роки Трубіцина Н.А., Ткачик А.О., Сич В.К., з 2008 – Котєльнікова Наталія Григорівна.

Особливо велике значення в роботі центральної районної бібліотеки відіграє відділ обслуговування, який складається з абонементу та читального залу на 20 місць. На протязі багатьох років відділ щороку обслуговував до 3 тисяч читачів. Працівники відділу були і є гарними порадниками і помічниками у величезному морі книг для багатьох поколінь мешканців селища.

Тут працювало і працює багато чудових спеціалістів. Були роки, коли склад бібліотекарів у відділі обслуговування мінявся майже щорічно, але багато працівників працювало на протязі не одного десятка років. Це, насамперед, вже згадані ветерани бібліотечної справи Лазуренко О.П. (вона обслуговувала читачів на абонементі 25 років), Пальченко Л.А., Терещенко К.М., Лобкова Н.І., Трубіцина Н.А.,Тичковська А.І.,Дем’янова Н.В., Єманова В.Н., Шиманська В.О., Нєкрасова І.В. , а також, Котєльнікова Н.Г., Пономарьова Р.М., Озерна Г.О., Клименко Н.М. Кожна із названих внесли чималий вклад в розвиток бібліотечної справи району.

Відділ обслуговування надавав свої послуги читачам селища як в самій бібліотеці, так і на пунктах видачі та пересувках, яких на той період налічувалось 20 ( на ф№2,№3, на комплексі по вирощуванню нетелів колгоспу ім..Леніна, сироробному заводі, гуртожитку ВМК, Міжколгоспбуду, нафтобазі, сільгоспхімії, рай лікарні, хлібокомбінаті та ін.)

Наряду з обслуговуванням читачів книгою відділ обслуговування проводив багато різних масових заходів. В ті роки значна частина заходів присвячувалася життю і діяльності В.І.Леніна, рішенням партійних з’їздів та Пленумів Комуністичної партії Радянського Союзу. Також проводилися літературно – мистецькі вечори , присвячені творчості російських та українських митців. Пропаганда виробничої літератури також була в центрі уваги бібліотекарів району. Пізніше більше уваги стало приділятись пропаганді української літератури, літератури по народознавству, вихованню доброти та милосердя. Практикувалося проведення вечорів – зустрічей з художниками, поетами та письменниками Марківщини, цікавими для молоді були вечорниці, літературно – художні свята, репортажі, молодіжні вечори. Для молодих сімей влаштовувались вечори сімейного відпочинку.

На протязі багатьох років в районних та сільських бібліотеках працювали різноманітні клуби за інтересами. Лише в районній бібліотеці для дорослих в 1980 році створено клуб любителів прекрасного «Орфей», в 1989 – клуб любителів книги «Факел», в 1992 році - клуб для дівчат «Подружка». З 1995 року почав працювати клуб сімейного відпочинку «Злагода», з 1999 року – клуб для жінок «Одна – єдина». Ці три клуби користувалися великою популярністю в селищі, їх відвідувало багато читачів районної бібліотеки. Матеріали про діяльність клубів за інтересами часто друкувалися на сторінках районної газети.

Протягом багатьох років велике значення надавалося інформаційно- бібліо бібліографічній діяльності бібліотеки. В 70 -80 роках широко застосовувалася індивідуальна інформація. Всі працівники управління сільського господарства, партійний, радянський актив, вчителі регулярно інформувалися про надходження фахової літератури.

В бібліотеці часто проводилися Дні інформації для спеціалістів управління сільського господарства, вчителів, медиків, згодом почали проводити такі Дні для широкого кола читачів за різноманітною тематикою.

Систематично проводилися уроки бібліотечно – бібліографічної грамотності, на яких знайомили дітей з бібліотекою, каталогами та картотеками, з розстановкою книг на полицях та з іншими аспектами бібліотечної роботи. Пізніше такі уроки урізноманітнювалися, проводилися в ігрових, більш цікавих для читачів формах: КВК, брейн – ринги, бібліографічні подорожі, книжкові лабіринти, тощо.

В 1987 році була проведена міжвідомча централізація бібліотек району і з травня 1992 року профспілкові бібліотеки Краснопільська, Сичанська та Ліснополянська перейшли в розряд державних.

Марківська централізована бібліотечна система стала складатися з ЦРБ, дитячої бібліотеки, селищної бібліотеки,16 сільських бібліотек – філіалів.

На 1990 рік в Марківській ЦБС працює 18 бібліотечних пунктів видачі літератури. Тут перебуває постійна частина книжкового фонду. Кожного місяця стаціонарна бібліотека проводить обмін книг на бібліотечних пунктах. Обслуговують читачів громадські бібліотекарі – Н.П. Ревенко (МТФ №1 к-пу ім.. Леніна), В.І.Кризька (міжрайгаз), Т.В. Білецька, В.Ф.Журавльова, Л.М.Кліщова ( відповідно з рай сільгоспхімії, райагробуду, районного дорожного ремонтно-будівельного управління). Відкриті нові бібліотечні пункти у районному РТП, МДПМК-36, пожарній частині, райагропроменерго. Відновили свою роботу пункти видачі в клубі колгоспу імені Леніна, райсількомунгоспі. Працюють пункти в терапевтичному та хірургічному відділеннях рай лікарні. Тут турботу про забезпечення хворих книгою взяли на себе Г.В.Ільченко та В.Л. Клименко. Обслуговуються книгами на підприємстві також працівники сироробного заводу, друкарні, відділення банку, хлібокомбінату, працівники СТФ №1 та СТФ №2 колгоспу «Радянська Україна».

П’ятий етап – кризовий етап розвитку бібліотек Марківщини (90-ті рр. ХХ ст.).

З кінця 1991 р. розпочався складний період в історії бібліотек Луганщини( в тому числі і Марківщини), обумовлений, головним чином, соціально-політичними змінами в державі. Інтелектуальна та економічна криза поставила бібліотеки на грань виживання. З’явилися тенденції до зменшення обсягу надходження нової літератури через недостатнє фінансування. Частка видатків держбюджету на фінансування бібліотек скоротилася із приблизно 2 % у 1992 році до 0,5 % в останні роки. Бібліотекарі змушені були вдатися до платних послуг, як, наприклад,: стягнення плати за користування книгами підвищеного попиту, нічний абонемент в читальному залі, одноразовий внесок за користування бібліотекою. Це давало, хоча і невелику, можливість на придбання нових книг та передплату популярних газет і журналів.

Зазнала змін і мережа бібліотек. Наслідками упорядкування мережі є новітні форми існування бібліотечних закладів: бібліотека-клуб, бібліотеки сімейного читання, діяльність яких орієнтована в основному на задоволення потреб сільських мешканців в доступній інформації. З 1 грудня 1997 року за наказом Марківського відділу культури через нестачу фінансування була закрита Тернівська сільська бібліотека. Жителів села обслуговувати книгою зобов’язали бібліотекаря Гераськівської сільської філії. Веселівська сільська бібліотека перейшла в розряд колгоспних, а Сичівська та Розсохуватська стали бібліотеками – клубами.

Визначилася тенденція до зниження кількості читачів, зміни їх складу.

На 1999 рік залишається - центральна районна бібліотека, дитяча, селищна, із 16 сільських філіалів - 12, одна була ліквідована, а 3 перейшло в розряд бібліотек – клубів ( працівник клубу при необхідності видавав книги жителям села). В бібліотеках працює 28 спеціалістів, які обслуговують 13 тис. читачів.

На 2003 рік такий же склад бібліотек та читачів. Протягом цього року в бібліотеках системи велася широка пропаганда літератури різних напрямків. При цьому розширювався репертуар масових заходів, почали впроваджуватися нові сучасні форми роботи : Дні сімейного відпочинку, посиденьки, вечорниці, уроки – дискусії, уроки – реквієм, брейн – ринги, КВН, Поле чудес. Насамперед велася широка пропаганда літератури краєзнавчого напрямку, яка вже стала традиційною. В бібліотеках системи накопичено великий досвід по пропаганді літератури цієї тематики. Бібліотеки ведуть пошукову роботу по збору краєзнавчого матеріалу з історії сіл, минулого краю, місцевих обрядів і звичаїв, спогадів старожилів, місцевого фольклору. прислів’їв, приказок, пісень, народних частівок, прикмет. В 2003 році бібліотеки Марківської ЦБС широко відзначали 60 – річчя визволення району, сіл, області від німецько – фашистських загарбників. організовувалися книжкові виставки, тематичні полички, тематичні вечори, зустрічі з фронтовиками, уроки – мужності, уроки – реквієм, вечори – спогади та години поезії. Як і в попередні роки, в цьому ж році на загальнодержавному рівні проходили заходи до 70 – річчя голодомору в Україні. Бібліотекарями була проведена масштабна робота по збору фактів, спогадів тих років. За цими матеріалами в районній бібліотеці пройшла наукова конференція. Згідно програми «Бібліотека – загальнодоступний центр інформації» особливу увагу приділяли індивідуальному інформуванню читачів: дітям, юнацтву, вчителям, керівникам дитячого читання, держслужбовцям, працівникам райради, працівникам культури.

Робота ЦБС з питань комплектування бібліотечного фонду велася згідно Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». На протязі багатьох останніх років з бюджету району на придбання нової літератури кошти не виділялись, придбання нової літератури велося за рахунок платних послуг, дарунків від читачів, а також надходжень з обласної бібліотеки. Формувався фонд законодавчих та нормативних документів з проблем місцевого самоврядування. Вивчався ринок періодичних видань, аналіз використання періодичних видань з урахуванням запитів читачів. На протязі року дещо покращилася матеріально – технічна база, по мірі надходження коштів придбалося: 40 стільців для ЦРБ, і, що було дуже важливим – ксерокс і комп’ютер для районної бібліотеки та магнітофон для дитячої.

В 2004 році Марківська ЦРБ впроваджує в практику інформаційно – бібліотечне обслуговування підприємств на договірних засадах, як наприклад, Марківському вузлу зв’язку, Марківській друкарні та ін. Ведеться активна робота по розширенню кількості спонсорів та благодійників. В 2004 році для допомоги в придбанні літератури читачам з обмеженими фізичними можливостями було залучено Луганське обласне відділення Всеукраїнського благодійного фонду «Професіонал», для придбання літератури для дітей- читачів сільських філій – депутата облради Антіпова. Періодичні видання для ЦРБ допомогли підписати - нотаріус Ченекал Е.Л, керівник інвентар – бюро – Тищенко В.М. Суттєвим джерелом поповнення бібліотечного фонду були подарунки від читачів під час акції «Подаруй бібліотеці книгу». Успіх фандрейзинга значною мірою залежав від вміння віддячити дарувальників та спонсорів. Тому в бібліотеках були організовані куточки «Галерея осіб та організацій – дарувальників бібліотеки». На зборах господарського активу району вручали листи подяки керівникам тих організацій та установ, які надавали бібліотекам ту чи іншу допомогу, в районній газеті «Радянське слово» друкувалися статті «Дарувальники та меценати бібліотеки». Щороку бібліотеки системи намагалися розширювати репертуар платних послуг, так і в 2004 році були в ЦБС організовані слідуючи їх види:

– довідково – аналітичні послуги;

– абонемент комерційної книги;

– нічний абонемент;

– стягнення плати за книги підвищеного попиту, учбову літературу;

– стягнення плати за журнали та газети підвищеного попиту;

– надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотек;

– позачергове користування літературою підвищеного попиту;

– ксерокопіювання документів.

Діяльність бібліотек із залученням позабюджетних коштів, їх використання та поповнення фондів набувало постійного характеру, кожного року вдосконалювалося і мало позитивні результати. В 2004 році за рахунок цих коштів підписали 30% періодичних видань та 500 книг.

Одним з провідних напрямків роботи Марківської ЦБС в 2004 році було продовження творчої співдружності з різними громадськими організаціями, навчальними та культурними закладами району. Насамперед, це співпраця бібліотек, як районних, так і сільських філій, з педагогічними колективами шкіл та інших навчальних закладів. Була проведена спільно ціла низка спільних заходів по пропаганді літератури різних напрямків. Учні цих навчальних закладів були не тільки активними читачами бібліотеки, а й учасниками читацьких конференцій, усних журналів, уроків народознавства. Більш широкого розмаху набули творчі зв’язки ЦРБ з педагогічними колективами Марківської гімназії, СПТУ – 122, філії Луганського політехнічного коледжу, з працівниками народного музею історії Марківського району. Особливо це стосується патріотичного виховання підростаючого покоління. Значна увага в центральній районній бібліотеці приділялася співпраці з ветеранськими організаціями. При відділі соціального захисту населення працює клуб для ветеранів, пенсіонерів «Ветеран», та людей з обмеженими можливостями «Шанс». В роботі цих клубів працівники бібліотеки беруть активну участь. Бібліотекарі намагаються не стояти осторонь негативних явищ, які особливо помітні в підлітковому віці і допомагають юним читачам знайти своє місце в житті. Для виконання цього завдання бібліотекарі підтримують тісні зв’язки з управлінням юстиції району, з працівниками яких на базі районної бібліотеки надають юридичну допомогу населенню, проводять юридичні всеобучі.

Велике значення в цей період приділяється підвищенню іміджу бібліотек. Це і оформлення згідно сучасних вимог, і участь у заходах, які проходять в селах, райцентрі до Дня села, організація виставок народної творчості. На передодні Дня бібліотек в книгозбірнях були проведені Дні відкритих дверей, в ході яких бібліотекарі звітували перед читачами про свою роботу, проводили масові заходи, так наприклад, вечір – зустріч читачів всіх поколінь «З Любов’ю до книги», який пройшов майже в усіх бібліотеках, конкурс серед читачів на кращу читацьку публікацію про бібліотеку. Бібліотекарі на протязі багатьох років є активними дописувачами в районну газету про свої досягнення, проведені масові заходи. Так і в 2004 році в газеті «Радянське слово» були опубліковані матеріали під рубрикою «Ми Вам розповідаємо про себе», де висвітлюється робота клубів за інтересами, які працюють при бібліотеках, репортажу з масових заходів та багато інших матеріалів, які всебічно розповідали читачам газети про свою роботу. Тісні зв’язки склалися в бібліотеках району з клубними закладами. Надалі ці зв’язки розширюються і робота бібліотек з ними ведеться, в основному, по організації дозвілля населення.

В 2005 - 2008 роках організація бібліотечного обслуговування населення в бібліотеках Марківського району велась згідно Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу». До ЦБС району входить на цей період входить 15 бібліотек – філій, де зайнято 24 працівники. Вони обслуговують близько 11 тисяч читачів. Книжковий фонд складає 139 тисяч примірників книг.

В 2005 році райдержадміністрацією були виділені кошти на придбання для центральної районної бібліотеки – комп’ютера та телевізора, що дещо зміцнило матеріально – технічну базу. Та разам з тим, викликає глибоке занепокоєння стан сільських філій. Приміщення Курячівської, Караван – Солодківської, Гераськівської та Ліснополянської сільських філій знаходяться в аварійному стані. Частина фонду затекла і стала непридатною для користування. Ці бібліотеки довелось відселити в пристосовані приміщення: контори – Караван – Солодківська та Ліснополянська, школи – Курячівська та сільраду – Герасківська с/ф. Височинівська с/ф через непридатність свого приміщення для роботи уже декілька років займає приміщення класу в НСШ. Решта бібліотек теж не опалюються, в деяких постійно тече дах, незважаючи на намагання відділу культури та місцевих господарств його якось залатати, тому в таких селах, де є якась можливість: Тишківка, Сичанське, Кабичівка, Кризьке бібліотеки в зимовий час працюють в школах та сільрадах, а Марківська м/ф та Бондарівська с/ф в комірках при клубах, топлять грубки – буржуйки, щоб можна хоч якось зігрітись. Бібліотеки – клуби теж працюють в неопалювальних приміщеннях. Все це негативно впливає на якість обслуговування читачів.

Та, незважаючи на всі негаразди, бібліотекам району належить значна роль в житті місцевої громади. Особливо велику роль в житті своїх населених пунктів відіграють центральна, дитяча бібліотеки, Сичанська, Бондарівська, Краснопільська, Тишківська, Кабичівська сільські філії та Марківська міська. Бібліотекарі Марківської ЦБС своєю працею намагаються підтримувати високий імідж як серед своїх читачів, так і серед населення. По перше, це досягалося професіоналізмом та високою культурою обслуговування читачів. Основна маса бібліотекарів своєю працею завоювала визнання та авторитет серед односельців. До бібліотеки люди ідуть не тільки за книгою, а й за порадою та співчуттям.

Пріоритетним напрямком діяльності Марківської ЦБС залишається співробітництво з місцевою владою. Населення в бібліотеці отримує інформацію як щодо рішень законодавчої та виконавчої влади, так і з питань культури, економіки, охорони здоров’я, соціального захисту. Основною метою Центрів Регіональної інформації, які організовані в бібліотеках, є не тільки надання вільного доступу населення до інформаційних ресурсів місцевого самоврядування: законодавчих, нормативних, статистичних, економічних матеріалів, а й перш за все, забезпечення органів місцевої влади і місцевого самоврядування інформацією із загальнодержавних і регіональних питань, вивчення інформаційних потреб населення регіону, надання йому бібліотечних послуг, а також створення умов для спілкування влади з населенням. Вся інформація з органів місцевого самоврядування збирається на виставках та стендах: «Влада інформує».

Рідний край – це маленька Батьківщина, частина нашої України. Вивчення його історії, популяризація традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть, у наш час є одним із найголовніших завдань, що стоять перед бібліотеками як перед культурно-освітніми центрами. Протягом багатьох років бібліотекарі району займаються вивченням історії рідного краю, всебічно використовуючи та популяризуючи краєзнавство і народознавство. Не одне покоління бібліотечних працівників вдається до створення рукописних альманахів із історії сіл, населених пунктів району. Саме на краєзнавство націлена робота всіх бібліотек району.

Шостий етап - впровадження і розвиток інформаційних технологій ( починаючи з 2008 року)

Протягом багатьох років українці сприймають бібліотеку як осередок культурно-освітнього розвитку громади, знання в якій, в першу чергу, черпаються із друкованої книги. Проте світ невпинно трансформується, і роль бібліотеки – також. Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових інформаційних технологій, формування і використання електронних
ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Донедавна це було тільки мрією для бібліотекарів нашої системи. Але в 2008 році, завдяки підтримці райдержадміністрації комп’ютер, що мала районна бібліотека, було підключено до всесвітньої мережі Інтернет.

Це стало поштовхом для вдосконалення роботи, пошуків нових форм бібліотечно – бібліографічного обслуговування мешканців селище, ще більшого задоволення інформаційних запитів користувачів всіх рівнів. 21 століття - ера інформаційного суспільства. Останнім часом інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, підвладний лише тим членам суспільства, хто володіє необхідними знаннями і добре підготовлений до навігації в інформаційному просторі. З давніх часів бібліотеки одночасно були сховищами документів і основною базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки підвищується в багато разів: необхідно передати людству знання, набуті раніше, і підготувати його до життя в суспільстві, де накопичення інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з цією роллю можна лише при умові активного використання і впровадження сучасних новітніх технологій. Ці вимоги стали передумовою участі Марківської ЦБС у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернет – ресурсів», започаткованого програмою «Бібліоміст». «Бібліоміст» – проект Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), підтриманий Міністерством культури і туризму України, Українською бібліотечною асоціацією. На реалізацію програми в Україні Фундація Білла і Мелінди Гейтс надала грант на суму 25 млн. доларів США, для комп’ютеризації 1 тис. бібліотек України. В жовтні 2010 року було оголошено другий раунд конкурсу, в якому і взяла участь Марківська централізована бібліотечна система. Мало було написати проект, важливою умовою конкурсу було отримати підтримку влади, місцевого самоврядування і громади. На сторінках газети неодноразово друкували подяки всім, хто надав таку підтримку важливому проекту. 18 лютого 2011 року у Національному інформаційному агентстві «Укрінформ» під час спільної прес-конференції за участю заступника Міністра культури України Вікторії Миколаївни Лісничої, директора програми «Бібліоміст» Матея Новака, директора Регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні Джаніни Ярузельські та президента Української бібліотечної асоціації (УБА) Ірини Олександрівни Шевченко відбулося офіційне оголошення назв 730 бібліотек - переможців року. В числі бібліотек – переможців була і Марківська централізована бібліотечна система. Чотири бібліотеки району – центральна, філіал для дітей, філіал №6 села Кабичівка та №8 с.Кризьке отримали 15 комп’ютерів та вільний доступ до Інтернет – ресурсів.

Під впливом ряду економічних та соціальних факторів змінюється звичайний образ публічної бібліотеки Марківщини. Однак основні її функції - задоволення інформаційних, загальнокультурних, освітніх потреб пересіченого громадянина – залишається незмінною. Комп'ютеризована бібліотека на сьогодні виконує особливу місію - забезпечує читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів і одночасно є центром виховання інформаційної культури. Тому бібліотеки району наряду з продовженням традиційно просвітницьких функцій робить все належне, щоб перетворити заклади в справді інформаційні центри, що надають доступ громадянам до національних та світових інформаційних мереж.

Сучасні бібліотеки Марківщини є інформаційними та соціокультурними центрами, на базі яких функціонують клуби за інтересами різної читацької спрямованості, організовуються літературні зустрічі, конкурси, тематичні вечори. Популяризація української книги здійснюється через книжкові виставки, тематичні полиці, бесіди та огляди нової літератури, інформаційні години для різних вікових груп користувачів.

Розвиток сільської громади на сучасному етапі можливий тільки завдяки спільній праці органів місцевого самоврядування та всіх установ і організацій, що існують на селі. Одна із них - бібліотека. Вона є найбільш наближеною до місцевої громади, доступною та безкоштовною установою, що забезпечує конституційне право кожної людини на вільний доступ до інформації, знань, залученню до культурних цінностей. На сьогоднішній день в Марківському районі діють центральна бібліотека, філіал №1 для дітей та 13 сільських філіалів. Кожна бібліотека, працівники якої націлені на задоволенням потреб своєї громади, неодмінно пропонують широкий спектр послуг, корисних для відвідувачів. Бібліотеки, що мають комп’ютери та вихід до Всесвітньої мережі, надають користувачам бібліотеки поряд з традиційними і інші послуги:

Пошук різноманітної інформації через Всесвітню мережу Інтернет;

Копіювання та зберігання необхідної інформації на електронних з’ємних носіях;

Користування електронною поштою;

Реєстрація та спілкування в соціальних мережах

Скачування та прослуховування музичних творів ;

Перегляд фільмів, кліпів;

Створення презентацій;

Skype – спілкування;

Віртуальні подорожі, екскурсії;

Сканування, набір тексту та друк документів;

Актуалізація вкладів Ощадбанку;

Реєстрація випускників гімназій та аграрного ліцею у зовнішньому незалежному тестуванні;

Користування інтернет - магазинами;

Користування WI – FI зоною, тощо

В 2012 році ці бібліотеки Марківської ЦБС долучилися до проекту Мережа пунктів доступу громадян до інформації органів державної влади (Мережа ПДГ), яка створена за проектом Української бібліотечної асоціації за сприяння Парламенту України. Тепер жителі району, що є користувачами бібліотек, можуть самостійно або за допомогою бібліотекаря отримати доступ до інформації органів влади будь-якого рівня.

Значне розширення репертуару бібліотечних послуг привабило нових користувачів. В ЦБ, ф№1 для дітей, ф №6 с.Кабичівка та ф №8 с.Кризьке в Інтернет – центрах було записано за 2012 рік 663 користувачі.

На протязі багатьох років проводиться плідна робота у співдружності ЦБ та Марківського територіального центру соціального захисту населення, що є соціальними партнерами у виконанні проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках програми «Бібліоміст». Разом було проведено багато цікавих і різноманітних заходів в стінах ЦБ та поза її межами.

З появою комп’ютерної техніки з’являються і нові можливості в організації дозвілля пенсіонерів – членів клубу «Ветеран». При проведенні засідань використовуються різні формати - електронні презентації, відео перегляди, віртуальні мандрівки. Та найбільше захоплення у ветеранів викликала година спілкування «Безмежний світ Інтернету», яка проходила в режимі скайп – зв’язку з членами аналогічного об’єднання активних пенсіонерів «Сузір’я» з Кремінського району. Співрозмовники обмінювалися новинами, творчим досвідом, планами на майбутнє, співали разом пісні. По закінченні розмови, члени клубу не приховували свого захвату від такого дива техніки і способу спілкування.

В терцентрі для пенсіонерів 60 – 70 років діє інститут Мудрості ( інститут III покоління), де вони мають змогу навчатися танцям, оволодівати правознавчими знаннями та ін. Спільно з керівництвом терцентру, бібліотекою та за бажанням пенсіонерів було прийнято рішення навчати основам комп’ютерної грамотності членів даного інституту в Інтернет – центрі ЦБ. Студенти вже ознайомилися з комп’ютером, почали працювати в програмі WORD, засвоїли початкові методи пошуку інформації в Інтернеті зараз активно спілкуються в соціальних мережах, працюють над створенням власного сайту.

Ще один партнер бібліотеки в реалізації програми «Бібліоміст» - Марківський районний центр зайнятості населення. Спільною роботою є організація для безробітних інформаційних оглядів сайтів «Для тих, хто шукає роботу» , віртуальні огляди «Офіційна інформація місцевих органів влади»; засідання за круглим столом «Безоплатна юридична допомога населенню». Для безробітних, які займаються рукоділлям проводяться інтернет – класи «Чарівний клубок», для любителів квітникарства – інтернет – огляди, інтернет – поради «Квіткова рапсодія».

З кожним днем збільшується відвідування Інтернет – центру в філіалі №1 для дітей селища Марківка, діти стали більш активно використовувати інформаційні ресурси для занять, розширення свого кругозору, обрання професій. Доброю традицією бібліотеки для дітей (філіал №1) стала активна робота з дітьми - інвалідами. Це особлива категорія дітей, яка потребує найбільше уваги, спілкування і бібліотекарі надають їм потрібне. Для цих дітей було впроваджено Арт - проект «Наше відчуття світу», в рамках якого проводяться години добра і милосердя «Дорогою добра», віртуальні екскурсії «Художніми галереями світу», віртуальні подорожі «По країнах і континентах» (Англія, Франція, Німеччина, ін.) , музичні інтернет – калейдоскопи «Улюблені мелодії сучасних підлітків», віртуальні уроки, вікторини, ігри.

Спільно з Товариством Червоного Хреста в бібліотеці проводиться традиційний щорічний конкурс малюнків юних художників «Голуб надії» та свято «Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти», на якому діти з обмеженими фізичними можливостями із задоволенням беруть участь у різноманітних веселих конкурсах, вікторинах, грають в ігри. Другий рік при дитячій бібліотеці працює творча майстерня для малечі та їх батьків «Чудо своїми руками». Багато цікавого та корисного діти – користувачі дізнаються відвідавши майстер – класи, які для них проводить художник ЦБ бібліотеки. Тут діти навчаються методам роботи в стилі орігамі, квілінгу, декупажу, роблять іграшки, ляльки – мотанки, аплікації, витинанки, навчаються бісероплетінню, тощо.

Активно співпрацюють бібліотеки району з літніми оздоровчими майданчиками при Марківській гімназії та гімназіях і загальноосвітніх школах району. Діти часті гості бібліотек, вони з великим задоволенням беруть участь у пропонованих заходах, таких як: вікторини «Відгадай літературного героя за малюнком», «Повернись в дитинство», подорожі «Сторінками улюблених журналів», інтерактивними іграми «У казковий град літо кличе всіх малят», розважально – ігрові програми «В колі друзів».

Бібліотекарі на селі могли б запропонувати набагато більше різноманітних заходів, та, нажаль, всі сільські бібліотеки працюють у режимі неповної робочої зайнятості ( на 0, 25 ставки).

Сільські ради, клуби, будинки культури, бібліотеки – це організатори всіх культурно – мистецьких заходів на селі, змістовного відпочинку членів громади, тому задачі у них одні і виконують їх всі разом. Організовуються та проводяться загально громадські свята – Дні села «Краю мій, для мене ти єдиний» (с.Кризьке, с.Гераськівка, с.Височинівка, с.Красне Поле, с.Курячівка, с.Кабичівка), бібліотекарі беруть участь у підготовці і проведенні народознавчих свят, проводів в армію, випускних балів та інше. Проводяться посиденьки «Літа на осінь повернули» для людей похилого віку; влаштовуються візити пошани до ветеранів праці, дітей війни, почесних читачів бібліотеки, уроки мужності до Дня Перемоги «Нам не забути героїв» - біля братських могил; щорічно вшановується праця хліборобів «Хліборобському роду немає переводу», «Хай колоситься нива золота»; театралізоване і казкове дійство готується до зустрічі Нового року;

Бібліотекар ф№17 с. Сичанське поєднує у роботі бібліотеки як традиційні так і заходи з використанням комп’ютерних технологій. Так, під час підготовки до Дня казки, було використано комп’ютерну техніку, (яку надала Сичанська ЗОШ, бо своєї в бібліотеці немає ), музичне оформлення, демонструвалися уривки з мультфільмів. Заслуговують на увагу започатковані в цій бібліотеці творчі зустрічі з відомими людьми краю, зокрема зустріч з відомим футболістом Семаком Сергієм, результатом якої стала презентація « Его звезда засияла на Сычанском небосклоне ».

Подібні зустрічі практикує в своїй роботі бібліотекар с. Кризького. При цій бібліотеці діє Інтернет – центр, тому є змога для впровадження нових форм роботи , таких як - інтернет-екскурсії «Цікаві сторінки в Інтернеті», урок-навігації «Принади та небезпеки всесвітньої павутини» , віртуальні екскурсії «А над світом українська вишивка цвіте», свята вихідного дня «Відпочиваємо з інтернетом» для учасників художньої самодіяльності, віртуальні подорожі сайтами для народних умільців «Творимо руками, але з душею», мистецькі вітальні «Лине пісня над селом», тощо.

З метою залучення користувачів до бібліотеки та підтримки творчих здібностей дітей та молоді в бібліотеці с.Сичанського впроваджено нову форму роботи – Музей асфальтового живопису. На площі біля сільського будинку культури, в якому знаходиться приміщення бібліотеки, на протязі літа на асфальті «виставляються» малюнки – ілюстрації кольоровою крейдою до своїх улюблених книжок, кожна виставка має певну тему: «Пейзажі підводного світу» - ілюстрації до книг про моря та океани, підводний світ, «Різнокольоровий зоопарк» - книги про тварин, «Галерея снів» - книги про пригоди, фантастику. Ця форма роботи водночас не тільки рекламує книги, а й формує екологічну культуру, виховує читацькі смаки.

Ефективним засобом залучення користувачів та популяризації бібліотечних ресурсів та послуг є реклама. Створені та проведені електронні презентації «Нові бібліотечні послуги дитячої бібліотеки для юних читачів» (ф№1 для дітей), «Бібліотечні послуги для громади» ( ЦБ, ф№6 с. Кабичівка, ф№8 с. Кризьке), «Всесвітня мережа для Вас» (ЦБ), з якими були ознайомлені партнери бібліотек, педагогічні та батьківські колективи гімназії, ЗОШ, користувачі бібліотеки, депутати селищної ради, члени громадської ради, жителі громади. Під час PR (піар) – акцій розповсюджувалися рекламні листівки «Наша бібліотека це може», «Бібліотека для громади села», «Нові бібліотечні послуги центральної Марківської бібліотеки для громади села», серед учнів та гімназистів Марківської гімназії та ЗОШ, на виробничих дільницях, в магазинах. Організовувалися бібліодесанти «Читай, Марківко» під час яких працівники бібліотек ЦБ,ф№1, ф№6,ф№8 та волонтери старалися донести до користувачів всіх вікових категорій інформацію про роботу Інтернет – центрів і про роботу бібліотек в цілому.

Однією із масштабних акцій є святкування Всеукраїнського дня бібліотек. Відзначенню цієї дати присвячується цілий тиждень. Щодня проходять різноманітні заходи, конкурси, святкові акції, влаштовуються бібліотечні майданчики «Бажаєте читати? Тоді ми йдемо до вас». На площі біля Будинку культури ім. Т.Шевченка діє читальна зала «Під березою», WI –FI – зона, книжкові виставки «Візьми книгу в друзі», виставки буккросинги; на протязі дня звучить музика, пісні про бібліотеку, бібліотекарі розповсюджують рекламні листівки, запрошення до «Сучасної бібліотеки», розповідають перехожим про нові додаткові послуги, що надають працівники бібліотеки всім жителям району. В бібліотеках, переможницях конкурсу «Бібліоміст» проходять віртуальні подорожі, електронні презентації «Мандруємо бібліотеками світу», «Нові можливості бібліотеки», рекламні марафони «Запрошує місто Інтернет», бібліомарафони «Бібліотека ХХІ століття» та інше.

Бібліотеки створюють умови для самореалізації користувачів, їхнього спілкування, повноцінного проведення дозвілля через організацію клубів за інтересами (їх, нажаль, залишилося в районі лише 9: ЦБ – клуби «Романтик», «Орхідея», «Книголюб», ф№2 «Книголюб», ф№4 клуб для жінок «Надвечір’я», ф№6 – клуб «Берегиня», ф№15 – «Односельчанка», ф№17 – «Джерельце», ф№18 спільно з сільським Будинком культури – жіночий клуб «Надія»).

Серед інноваційних форм роботи з молоддю виділяються «Бібліодискотека» та «Бібліопобачення». Саме після проведення даних заходів стали користувачами бібліотеки першокурсники аграрного ліцею.

Іміджу бібліотеки сприяють і міжнародні шахово – шахматні турніри як серед дітей так і серед дорослих, що традиційно проводяться в читальному залі ЦБ до річниці від дня народження А.І.Єременка та до річниці визволення Марківщини від німецько –фашистських загарбників. На турніри сходиться багато вболівальників, деякі з них стають користувачами Інтернет – центру, інші - залюбки беруть книги для читання.

Традицією стала організація виставки декоративно – прикладного мистецтва в читальному залі «Чарівні руки майстринь». Виставки викликають жвавий інтерес ще й тим, що майстрині проводять майстер – класи для бажаючих навчитися тому чи іншому рукоділлю.

Матеріально - технічна база бібліотек Марківської ЦБС, на жаль, не відповідає вимогам сучасності. Особливо це стосується сільських бібліотек - філій. Найболючіша проблема - опалення. Із 15 бібліотек ЦБС оплюються лише 5 (ЦРБ, ф.№1для дітей, ф№4 с. Височинівка (бібліотека знаходиться в приміщенні школи), №6 с. Кабичівки (обслуговує читачів в приміщенні сільської ради), ф№7с. Караван Солодкий (в приміщенні контори с/г підприємства. Інші 10 бібліотек залишаються без тепла). Залишаться невирішеними проблеми, причиною яких є незадовільний стан фінансування. Це і проблеми поповнення фондів, відсутність коштів на підписку періодичних видань, і незадовільний стан матеріально - технічної бази бібліотечних закладів, недостатність коштів на заробітну плату бібліотечним працівникам ( працівники центральної бібліотеки та бібліотеки для дітей працюють на 0,75 ст, всі сільські бібліотекарі – на 0, 25). Центральні бібліотеки та сільські філії потребують ремонту. На сьогоднішній день склалося так, що доля сільських бібліотек і її фінансування повністю залежать від місцевої влади. На жаль, не всі сільські голови з розумінням відносяться до цієї проблеми, тому на сьогоднішній день залишається без фінансування бібліотека в с. Просяне, користувачі бібліотеки в с. Красне Поле, та селищна б обслуговуються по можливості працівниками ближніх бібліотек.

В основному бібліотекарі працюють на власному ентузіазмі. Звичайно, кількість проведених заходів не відповідає нормуванню бібліотечних процесів. Багато роботи робиться понаднормово. Бо на 10 годин роботи в тиждень в сільській бібліотеці мало що можна зробити. Тому і книгоношеством, і організацією масових заходів бібліотекарі займаються найчастіше у неробочий час.

У бібліотекарів є маса цікавих ідей і інноваційних підходів, які ще не втілені в життя через повсякденні та побутові проблеми. Та наші бібліотекарі – фанати своєї справи. І ми готові боротися за процвітання культури в нашому районі.

Кiлькiсть переглядiв: 36

Коментарi

  • Bernarddiorn

    2017-01-19 00:01:42

    Я уже посмотрел этот фильм на нормальном сайте, просто супер, не зря его так долго ждал! Кто ещё не видел, смотрим здесь, ребята - HD17.RU...

  • Gamelan

    2013-08-15 12:02:03

    You really found a way to make this whole prosces easier. http://ceisgycog.com [url=http://iuqdbsl.com]iuqdbsl[/url] [link=http://kblhnhdlhq.com]kblhnhdlhq[/link]...

  • Lyudmila

    2013-08-08 08:46:28

    I actually found this more entritaineng than James Joyce....